| (no subject) |
[Feb. 4th, 2010|05:07 pm] |
Над школою у якій я навчався небо світле та безперечне, трамвайні колії у вигляді ламаного еліпсу коливаннями збурюють бурю листків, зелені гантелі майбутніх каштанів шанобливо пронизують грунт, іноді лоскочучи поверхню асфальту дрібними шпальтами своїх доріг. Проте у періодах гами сезонних діалектів гостро вбачається зміна простертого часу, характеристика доволі умовна. З вікон моєї школи це може бути гарною фотографією, малюнком. У них ви не прочитаєте початок мого періоду і перерозподілу тимчасових снів, дитячих цінностей....
|
|
|
| (no subject) |
[Jan. 28th, 2010|12:17 am] |
Три міста наших мандрівок приносять тепло у реальність наповнену фотообгортками і голосами, прощаннями і звістками сподівань. |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 20th, 2010|01:42 pm] |
Майже без відчаю і тривоги я дозволятиму оселятись у моїй домівці мови, ще раз і ще раз провокуючи кола безпричинної радості суверенних мрій, оселятиму на листах відчайдушний світ відчуттів та переживань... |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 16th, 2010|12:35 pm] |
Я сперечатимусь про достеменність коментаря ряду нелінійної статистики... Хіба це важливо? Набравши ім’я ти натрапляєш на вибір почути... Ця тотожність достеменно відома, і до відома неіснуючих цілей цілує подив неймовірних див, творячи повінь Твого життя, складаючи із Словників ситих слів справжні сни материків моєї мети, я йду. Уже без розгубленості, позбавляючись листя ласощів незнання. |
|
|
| (no subject) |
[Jan. 7th, 2010|08:17 pm] |
Вирій Твого дощу є тривалим пошуком віри і просторових домів Твоїх знань. У кімнатах синіх долин тане Захід, крізь шарф фіолетових хмар він відносить Твій сон. Йдемо по вулицях рідного міста.. можливо не вистарчає кількох частин слів чи намірів мрій, біль спогадів міряє повінь правди пізнань, наче піаніно пензлем клавіш проймає. Ти ще тут? |
|
|
| (no subject) |
[Nov. 16th, 2009|03:48 pm] |
Згортки блискучих вуст шепочуть штилем широких штанів про дешеву гаму внутрішніх сперечань на задніх кишенях пізньої маршрутки.. |
|
|
| (no subject) |
[Oct. 16th, 2009|02:48 pm] |
| [ | Tags | | | Осінь | ] |
| [ | Current Mood |
| |  hyper | ] |
Мухи стомлені дитячим подихом, кружляють метеорами попід полицями. |
|
|
| (no subject) |
[Oct. 6th, 2009|04:06 pm] |
Я не проти електричних казок на підошві бажань бежевих сутінок боязливих гусениць, але зрозумій мене правдиво, безпечно ми ще не вміємо тримати дистанцію поруч.... |
|
|
| (no subject) |
[Sep. 30th, 2009|02:01 pm] |
Білі зорі рибою впертої ласки, вільних безпечних морів, звиваються у бароко легень творячи звук ТВОЄЇ тиші... |
|
|
| (no subject) |
[Sep. 24th, 2009|07:07 pm] |
Місто мислячих істот у його гніві сміялось сміттям дивних ілюзій, наповнених ласкою каменю, яка читалась з обгорток книг на сутінках стелі..... |
|
|
| (no subject) |
[Sep. 11th, 2009|11:04 am] |
Гримаса, у яку ми поринули в рамках сумного заліза, просочена синтетичним майонезом з поля личинок електронної сої. Незважаючи на дистанцію плоті вони анулюють атестат спокою і рівноваги, забирають різницю між відчуттям і потребою. Смак своєї мініатюри у глобальній, віртуозно збудованій мережі перетворюємо у міф та захопливою увагою оберігаємо псевдоскрині, наповнені дубляжами власних думок, призвичаюємось вірити у замкнені, проте з кольорових дощенят двері.. |
|
|
| Схід сонця |
[Sep. 8th, 2009|11:47 am] |
Коли я спостерігав за цитатами збудованих хмар, у яких ховалося сонце, шепіт вітру торкався п’ят мегаскульптур ранньої риби і сита будинків. Так близько і водночас мирно дивлячись у безкінечність води, блукаючі віти дерев намагались ковтати залишки сну синонімів ранніх планет. Серед роси фотоапаратів і дегустації сирників гардеробу епохи у замкненій миті лунав сміх.. Море набирало кордонів і неохоче показувало знахідки минулого. |
|
|
| Вартові |
[Aug. 31st, 2009|05:29 pm] |
Медузи – ліхтарі моря. Варто лише торкнутись м’яких мушель, як вони згасають та перетворюються у нечіткий контур листя лляних забав, поміж кодування хвиль хисту рибин. Я змішую шалі прогулянок і хрестоматія томатів теперішнього стану передає спів сонячних променів у їхній матерії. |
|
|
| Лістинг ліків |
[Aug. 25th, 2009|07:01 pm] |
| [ | Tags | | | Вірші | ] |
| [ | Current Mood |
| |  good | ] |
Трішки соромлячись своєї поваги
до тебе
ламаю рими,
Ковтаю таблетки проти болю у горлі
і мандарини,
Аспірин асигнація мирних
Часів
заміни апострофів,
В суспільстві діаспора милих машин,
трав і компостерів....
|
|
|
| А у якому місті ти б хотів жити??? |
[Aug. 8th, 2009|12:45 pm] |
А що таке місто?? Штучні зморшки кам’яних мозолів на тілі планети? Шляхетні лабіринти наповненні рухом свідомості і таємною темницею хмарних ілюзій та декоративного пошуку? Що дарує затишок посеред каміння і пшона бетону?? Згода обговорювати пил ліхтарів із вікон багатоповерхівки та строкаті камізелі балконних силуетів , що грибами гриму дарують владу над крихтою простору спільного двору?? Місто для мене щось неймовірно більше, аніж камінь, пластик і скло.
Місто у якому я б хотів жити є місцем, де перетинаються шляхи моєї родини та друзів. Тих, хто для мене є зорями і провідниками. І хай вони живуть у різних точках нашої планети, роз’єднанні подихом хвилі ландшафтного хаосу, я старатимусь. щоб дороги мого міста були позбавлені трави забуття.
Втомився розглядати фотокартки, роздруківки листів. Зараз мій спокій захований у досвіді руху. А ваші серця дарують мені спокій і усмішку, і я не буду спинятись перед незвідною глобальністю і парадоксами суспільної ласки у вигляді тенет – кордонів. Я вірю у цілісність свого міста. А ви?
|
|
|
| (no subject) |
[Jul. 29th, 2009|11:11 am] |
Я йду у гори, я пірнаю у грона гір гарячого щебеню, у пласкі пастки пташиної протиотрути.
І ось берег здається харчем чи гарячою муфтою посеред луски зими і пернатих комет. Я розкриваю обійми, які наближають мене до каштанів горизонту. |
|
|
| (no subject) |
[Jul. 25th, 2009|10:33 am] |
| [ | Tags | | | спогади | ] |
| [ | Current Mood |
| |  crazy | ] |
Молоко прозорої схованки зеленого чаю навмисне замислює втечу у хмари. Еміграція грації талого цукру примушує згадати час наших зустрічей. |
|
|
| (no subject) |
[Jul. 22nd, 2009|10:52 am] |
Нептун зник із піднебіння моря і істоти, що жили у піщинках його живота, заполонили хвилі тужливим звукопадом. |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
andreamster's journal
working
nostalgic
awake