Нові Історії

Вибір і зростання. Вичитування наукової літератури і позаду не одна експедиція.. Іноді видається все надто тривожним та складним, часто бурхливим і несподіваним. Як карамельки, що збирають дитинство у порядні спогади. Зимою настали зміни які  об’єктивно зміцнювали простір. Безмеж вдячний тим хто був поряд. Слова записаних книг пінна традиція кочує й надалі. Кількісний вибір передрікає здобутки. І на здивування всезалежність у діях стає доволі помітна, борюсь з цим. Люди видались різні на дотик і доводячи до абсурду сяючий запал новин відчуваю у поєднані тиші і наближення дальнього краєвиду розмір доріг. Відпочинок над відрами туману на передверхівці гори у тунельній запашній веранді з консервованими у розпачі вогнища щоками старих книг…

«Осінні передмови» Андрія Грецького

Рецензія Дани Пінчевської на мою книгу.
(bukvoid.com.ua)


....

«Кількість причин, обмежених званою назвою, проте часом, у замовчуванні, лише вони мають змогу бути віршами», ‒ говорить автор; питання пунктуації, взагалі зайві в практиці автоматичного письма, обривають думку на півдорозі, щоб продовжити її за межами зазначеного логікою маршруту; в результаті зламу на поверхні залишаються категорії, очищені від затертої комбінаторики причинно‒наслідкового зв´язку: саме тут йдеться про вірш, створений в тиші і нею самою, котрий однаково буде завжди більшим за всі варіанти його розуміння, бо причини і наслідки поезії не підлягають вербалізації. Читаючи цю книгу, з радістю пересвідчуєшся, що про такі речі можна повідомити не тільки музичною чи візуальною фразою, ‒ звісно, якщо мати на меті говорити про те, що початково не підпадає під остаточність формулювання, і, отже, невербальною невичерпністю живить, наприклад, поезію, чи, ширше, взагалі мистецтво.

Дивимось далі..

(no subject)

З ранку вітер виймав листя між шпарками кори дерев... Згодом розгортався колір птахів небом, ставало об'ємно, на кімнаті із гір принишк під муштрою колір заходу.. Поки розгорталась потреба, неважка послідовність переростала у іскристість вікон і врешті ставала на насуплені хмари, настав вечір...

Киів.

Київ часто вносив зміни в етапи життя. Можливо це одне з найреальніших місць, лунких перешкод пов’язаних зі мною.. Кілька місяців, обмежене спілкування, підготовка і зміст кількох років життя оминає надії і ділиться на туман.. Можливо це вогнище, там залишаються небайдужі мені люди, порт який через важкі погодні умови залишається закритий.. Достовірний рівень перешкод які долатиму..

(no subject)

Місяць змін...


Хочу згадати те, що забув не сьогодні,
сніданок і плач, плечі, холодний дощ,
дрібні друзки листків навколо вазонів,
східні долини, елементи вторинних площ...

Сміх рипучого смаку совісті, сповідь доторку,
дорослі рамки, диво злети з під пах та п'ят,
краєзнавчі мотиви екстрадиції, алегорії
розминають сторонній сон в навколишній ряд.